Тлумачний словник української мови
КАПТАН, а, ч. Старовинний чоловічий верхній одяг з довгими полами; сукмана, жупан, чумарка. Верхнім одягом [запорізького козацтва] служив червоний каптан з гудзиками, підперезаний широким поясом (Нариси з іст. укр.. мистецтва, 1969, 19); - А тоді... було ходить-походжає в блискучому довгому каптані, позакладавши назад руки (Н.-Лев., І, 1956, 57); Кричить якийсь дядько в дивному червоному каптані, певне, панський гайдук (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 119).