Тлумачний словник української мови
КАМЕРДИНЕР, а, ч. У буржуазно-дворянському побуті - кімнатний слуга при панові. Перед самою залою, на стільчику, ..у лівреї з золотими позументами, Степан Пугач - молодий, вродливий камердинер (Мирний, II, 1954, 99); - Все готово, прошу ясновельможного пана, - відрапортував, випрямившись, панський камердинер Стефан (Фр., II, 1950, 367); Старші, зовсім сивий камердинер Лука стояв за стільцем Юрія, попереджуючи кожен його рух (Кочура, Зол. грамота, 1960, 18).