Тлумачний словник української мови
КАМ'ЯНИЦЯ, і, ж. 1. Кам'яна будівля; мурований будинок. Привели їх [рекрутів] до кам'яниці довгої-довгої, облупаної, чорної (Мирний, II, 1954, 120); Маруся в місто прибула, Де народилась і зросла В триповерховій кам'яниці (Рильський, Весн. пісня, 1952, 120).
2. (Rubus saxatilis L.). Лісова трав'яниста ягідна рослина родини розоцвітих; костяниця.
3. збірн. Яскраво-червоні кислі ягоди цієї рослини.