ЗОЛЬНИК, а, ч., арх. Особливий тип археологічних пам'яток у вигляді курганоподібних насипів. На деяких городищах є зольні горби, так звані зольники, які містять у собі культурні залишки і кістки тварин (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 180).


ЗОЛЬНИК, а, ч., техн. Нижня частина топки, що міститься під колосниковою решіткою; піддувало. У топці парового котла не все паливо цілком згоряє, а частина провалюється в зольник і частина палива виходить у димар (Фізика, II, 1957, 78).