ЗЕМЛЯК, а, ч. Уродженець однієї з ким-небудь місцевості. Матрос, Таки земляк наш з Островної, На вахті стоя, Журився сам собі чогось (Шевч., II, 1963, 105); - А ви його знаєте? - Ну, аякже! Земляки. З одного села. Разом до школи ходили (Головко, II, 1957, 453).