Тлумачний словник української мови
ЗБОЇНИ, збоїн, мн. Дрібно побита при молотінні солома. Втрати зерна в збоїнах і полові усувають також відповідним підбором отворів в решетах [молотарки] (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 335); Біля колгоспників зростала купа збоїн, недомолоченого колосся і потрощених барабаном бур'янових стеблин (Кир., Вибр., 1960, 381).