Тлумачний словник української мови
ЗБИТЕНЬ, тню, ч., заст. Гарячий напій, який готувався з води, меду і прянощів. Цибелла же була ласуха, Для збитню рада хоть на все (Котл., І, 1952, 218); Як один на одного разом зглянуть, так... Василь - мов у самій душній хаті, неначе його хто трьома кожухами вкрив і гарячим збитнем напува (Кв.-Осн., II, 1956, 28).