ЗАНАВІСКА, и, ж. Шматок тканини або тюлю, яким завішують вікно, двері і т. ін. Постукало у вікно. Кап ря зразу до вікна, одхилила занавіску: - Хто тут? (Вас., І, 1959, 306); Простора, з великими вікнами, серпанковими занавісками позавішуваними, хата бул прибрана не по-мужичому (Головко, II, 1957, 44).