ЖЕРДЬ, і, ж,, розм. Те саме, що жердина 1. - Здоров, Степане! Що ти робиш, Що понад річку з жердю ходиш? (Фр., XI, 1952, 68); Вирубав [Іван] собі жердь і всі гуси побив (Калин, Закарп. казки, 1955, 197).