Тлумачний словник української мови
ДІЙНИЦЯ, і, ж. Спеціальний посуд, у який доять молоко. Візьме Олександра дійницю, піде вдосвіта доїти корову (Коцюб., І, 1955, 64); Одарка накрила фартушком повну дійницю молока і пішла до хати (Воскр., Весна.., 1939, 28).