Тлумачний словник української мови
ДІВКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що дівчина. Гарна дівка, як засватана (Номис, 1864, № 1816); Козак - не без щастя, дівка - не без долі (Мирний, II, 1954, 237); // Дівчина, якій час одружуватись. - Я вже дівка, мені вісімнадцятий пішов (Мирний, І, 1954, 72); - Дні за днями проходять, роки спливають за водою. Не встигла й озирнутись, дочка - вже дівка (Донч., І, 1956, 484).
@ Вогонь дівка - вольова, весела, моторна дівчина. Сміливість і витримка [в Марії], хоч зараз командиром призначай. Вогонь дівка і все тут (Кучер, Чорноморці, 1956, 441).
2. заст. Одинока (неодружена) покоївка, служниця в панському дворі; горнична, наймичка. - Купив ото вже її [Ганну] пан, ..до того там моя сестра Марія була, так ся так за дівку в горницях, а та як би і хазяйка (Мирний, V, 1955, 335); У неї в покоях працюють дівки, все шати гаптують, мережать хустки, нанизують перли дрібненькі (Л. Укр., IV, 1954, 439).
Мов (немов, наче і т. ін.) засватана дівка - несмілива, сором'язлива людина. - Товаришу П'ятниця, чого ж ти стоїш, наче засватана дівка? (Кучер, Чорноморці, 1956, 344); Сивіти (посивіти, сидіти, засидітися) в дівках - довго не виходити заміж. [Горпина:] Тисячі та сотні ніколи в дівках не посивіють ..Повиходять швиденько (Н.-Лев., II, 1956, 478); - Гарна, примітна [Уляна], в дівках не засидишся (Логв., Літа.., 1960, 230); Стара дівка - те саме, що Стара діва (див. діва). - Карпова тітка померла - десь у городі служила - стара дівка, самотня (Коцюб., І, 1955, 299); Сімнадцять років було моїй матері, коли я народився. Тоді рано виходили заміж: двадцятирічна дівчина - то вже була стара дівка (Томч., Готель.., 1960, 44).