Тлумачний словник української мови
ДОНЬКА, и, ж., розм. Те саме, що дочка. Лесиха, сказано, запопадна, перша йде зажинати з донькою і невісткою (Фр., І, 1955, 59); -Оце вона і є Горпинка, удови Явдохи Гопти донька, - пояснив рудобородий (Донч., III, 1956, 15).