ДИКТ, у, ч. 1. Тонкі пластинки дерева, які застосовують для обклеювання столярних виробів, щоб надати їм гарного вигляду.

2. Деревний матеріал, склеєний з декількох тонких пластинок дерева; фанера. На схилі невисокого пагорба.. стояв дерев'яний кілок з невеличким шматком дикту, прибитим двома гвіздками (Собко, Нам спокій.., 1959, 61); Ганджа змайстрував з дикту ящичок, дав Оксані (Шиян, Гроза.., 1956, 603).