Тлумачний словник української мови
ГРАДОНАЧАЛЬНИЦТВО, а, с. 1. У дореволюційній Росії - велике місто, виділене з губернії в окрему адміністративну одиницю.
2. Канцелярія градоначальника. Градоначальництво оголосило премію в десять тисяч золотом тому, хто пізнає народного месника [Г. І. Котовського] і викаже його поліції (Смолич, V, 1959, 29).