ГОРОД, у, ч. 1. розм., рідко. Те саме, що місто. В тім городі жила Дидона, А город звався Карфаген (Котд., І, 1952, 71); Щасливі ленінградці і ленінградки, що живуть у такім прекраснім городі, городі Леніна (Вишня, День.., 1950, 91).

2. спорт. Місце кожної команди в різних масових іграх, яке звичайно окреслюється лініями на землі.


ГОРОД, а, ч. Ділянка землі при садибі, здебільшого для вирощування овочів. Через левади та городи Два кума йшло з весілля до господи (Гл., Вибр., 1957, 47); За садом розглігся й город: картопля, капуста, помідори, морква, цибуля та інше (Смолич, III, 1959, 526).


ГОРОД, а, ч., розм. Те саме, що юродивий 2.