Тлумачний словник української мови
ГАМАЗЕЙ, ю, ч., ГАМАЗЕЯ, ї, ж., заст. Будівля для зберігання зерна, муки та інших предметів. Для сильной армії своєї Рушниць, мушкетів, оружжин Наклали повні гамазеї (Котл., І, 1952, 188); Вуличка, що вела на толоку до гамазею, підіймалася все крутіше (Гончар, Таврія.., 1957, 440); Біля сільської гамазеї гум, мов у вулику: сюди з хуторів везли хліб і відразу ж роздавали біднякам (Чаб., Шляхами.., 1961, 94).