ВІШАЛО, а, с. 1. Закріплена на стовпах або підвішена на мотузках чи дротинах тичка для сушіння чого-небудь; жердка. І де та, Марисю, загортина [верхній жіночий одяг]? - В коморі на вішалі (Сл. Гр.); Висушену до стандартної вологості махорку знімають з вішал і глиць у вологі дні, щоб не обламувалося листя (Техн. культ., 1956, 346).

2. діал. Вішалка (в 1 знач.). Коли виходили з зали й він здіймав з вішала свій капелюх, переходила коло нього одна студентка (Коб., III, 1956, 321).