Тлумачний словник української мови
ВІНЬЄТКА, и, ж. Прикраса у вигляді невеличкого малюнка на початку або в кінці книжки, в альбомі тощо. Хороші речі галицькі роботи на дереві, але надто дорогий дарунок - се "Рідний край", і як гарно зроблені фотографії! Тільки до нього бракує віньєтки (Л. Укр., V, 1956, 169); Це було розкішне видання - на гарному папері з віньєтками та заставками (Смолич, III, 1959, 527).