Тлумачний словник української мови
ВОРОНКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що вирва 1. Ми об'їжджаємо величезні воронки від вибуху авіабомб (Перв., Атака.., 1946, 170); Частіше зустрічались глибокі воронки, валялись позеленілі гільзи від патронів та снарядів (Шиян, Гроза.., 1956, 81).