ВОДОСТІК, току, ч. Пристрій для стікання води (водовідвідний жолоб, труба тощо). Система підгрунтового зрошення складається з.. лотків, окремих фільтрів, оглядових колодязів та водостоку, який відводить зайву воду (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 57); // Спадисте місце на поверхні землі для стікання води; рів, канава. З вимоканням [рослин] треба боротись шляхом поліпшення структури грунту, утворенням канав і водостоків, що запобігатиме застоюванню води у знижених місцях рельєфу (Колг. Укр., 8, 1957, 20).