Тлумачний словник української мови
ВИСПА, и, ж., діал. Острів. Так була, кажу, попід панським садом, на великому ставу, роблена виспа (Вовчок, VI, 1956, 297); Там, мій сину, на тім морі, На гирлі Дунаю, Стоїть виспа невелика З крутими скалами (Рудан., Тв., 1956, 83).