Тлумачний словник української мови
ВИЛОГА, и, ж. Відвернутий і випрасуваний край на грудях або рукавах одягу. Все гладив [піп] фіолетові вилоги широких рукавів (Коцюб., II, 1955, 377); Погляд мій в час нашої розмови раз у раз мимоволі вертався до золотої зірки на вилозі його піджака (Смолич, День.., 1950, 9).