ВЕНГЕРЦІ, ів, мн. (одн. венгерець, рця, ч.; венгерка, и, ж.), заст. Угорці. Погонич сидить у суконних штанях і у юпці.. з китицями, мов у венгерця (Кв.-Осн., II, 1956, 232); Венгерки ще гірше сміялись та галасували (Н.-Лев., II, 1956, 395).