Тлумачний словник української мови
ВДІВСТВО (УДІВСТВО), вдівства (удівства), с. Нешлюбний стан чоловіка або жінки після смерті одного з подружжя. Дивлюсь туди [в батьківське подвір'я] та дітство [дитинство] й дівування своє розкішне, і заміжжя щасливе, і вдівство гірке - все мов по писаному вичитую (Вовчок, I, 1955, 7); Кривоніс про своє вдівство не сказав Ярині (Панч, Гомон. Україна, 1954, 103).