ВАНТИ, вант, мн. (одн. ванта, и, ж.), мор. Сталеві або прядив'яні канати для кріплення щогл і піднімання по них. В снастях висвистував вітер.., ванти скрипіли від натуги (Ткач, Моряки, 1948, 120); Тримаючись за ванти, матроси стрімко піднімаються вгору по канатних сходах (Довж., Зач. Десна, 1957, 402).