БУРАВЧИК, а, ч., рідко. Зменш. до бурав; свердлик. Для свердління невеликих отворів користуються буравчиками (Стол.-буд. справа, 1957, 98); * У порівн. Розумні очі [господаря] впиваються, мов гострі буравчики,