Тлумачний словник української мови
БРУКІВКА, и, ж. Те саме, що брук. Кінські ноги б'ють бруківку.., викрешуючи підковами іскри (Шиян, Магістраль, 1934, 238); Один квартал села має вже тротуари, а вся центральна вулиця - акуратну хазяйську бруківку (Ю. Янов., II, 1954, 180).