Тлумачний словник української мови
БЕСІДКА, и, ж., рідко. Легка крита будівля в саду або парку і т. ін. для відпочинку і захисту від сонця, дощу; альтанка. У бесідці стало тихо (Мирний, III, 1954, 147); Сад був невеликий, зате густий і вигідний. В найглибшій його частині стояла бесідка (Смолич, І, 1947, 100).