Тлумачний словник української мови
БЕЛЕТРИСТИКА, и, ж. Художня література, переважно романи, повісті та оповідання. Либонь цар повелів: белетристику пропускати без запинки (Мирний, V, 1955, 379); У творах історичного характеру правда повинна бути фактична; в белетристиці, де пригоди вигадані, вона заміняється логічною правдою (Про мист. театру, 1954, 74).