Тлумачний словник української мови
БАЛІЯ, ї, ж. Широка і низька посудина для прання білизни. Стояла велика балія, обік неї лежали два праники (Фр., VII, 1951, 347); Як стояла [Варвара] біля балії з солдатською білизною, так і кинулася назустріч [Вихору] (Кучер, Чорноморці, 1956, 358).