ГРАТИ1, грат, мн. Переплетення металевих (зрідка дерев'яних) прутів, штаб і т. ін., що використовується для загорожі. Він тільки один був такий, що міг здійняти з вікон грати, розвалити мури та вивести її з них у ширший світ (Коцюб., II, 1955, 143); Борис сторожко підійшов до голубника, смикнув мотузку, і всі голуби опинилися за гратами (Коп., Подарунок, 1956, 14); * Образно. Не поможуть катам грати - весь народ не закувати (Укр.. присл.., 1955, 432); * У порівн. На світ дивився [Сашко], мов крізь грати (Рильський, Поеми, 1957, 33).

@ Садити (саджати, посадити, зачиняти, зачинити, кидати, кинути і т. ін.) за грати - садити у в'язницю, ув'язнювати. Тебе зачинили за грати, а твоє слово ходить по світу (Коцюб., II, 1955, 38); Сидіти (бути і т. ін.) за гратами - сидіти у в'язниці. Я і мої товариші сиділи спокійно і смирно за тюремними гратами (Фр., І, 1955, 211).


ГРАТИ2, граю, граєш, недок. 1. перех. і без додатка, неперех., на чому - що. Виконувати що-небудь на музичному інструменті (про людину). У неділю на селі, У оранді на столі Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Шевч., II, 1953, 77); Вона почала грати Бетховена «Місячну сонату» (Коб., III, 1956, 227); Удень він спав, вночі йшов до Жигайлової пивниці грати на гітарі (Шиян, Баланда, 1957, 85); * Образно. Вітер на сопілку грає (Сос., І, 1957, 60); // Виконувати який-небудь музичний твір (про оркестр, радіолу і т. ін.). В залі ще грав оркестр, лунали пісні (Кучер, Чорноморці, 1956, 24); У Вольдемаровій кімнаті то тихо, то голосно грає радіола (Мороз, П'єси. 1959, 311); * У порівн. Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (Н.-Лев., II, 1956, 264); // перен., на чому. Впливаючи на чиї-небудь почуття, інстинкти і т. ін., домагатися свого. Буржуазія завжди користувалася зброєю націоналізму проти робітничого руху і не пропускала жодної нагоди, щоб грати на національних почуттях мас (Талант.., 1958, 74).

@ В одну дудку грати див. дудка; Грати на нервах --дратувати, нервувати кого-небудь. - Васька! Досить мені на нервах грати, а то я викину цю неможливу дудку! (А. Дав., За ширмою, 1963, 34): Грати першу (головну) скрипку - бути найголовнішим, найвпливовішим у якій-небудь справі. І в нинішньому році механізатори, як то кажуть, гратимуть першу скрипку у вирощуванні качанистої (Рад. Укр., 22. III 1961, 2).

2. неперех., з ким - чим, розм. Те саме, що гратися 1. З подругами ніколи не грала [Маруся] і.. до них і не виходила (Кв.-Осн., II, 1956, 65); А вона, моя голубка, Нічого не знає. Мов кошеня на припічку З старим котом грає... (Шевч., II, 1953, 165).

Грати з вогнем див. вогонь.

3. неперех., у що - чого і без додатка. Брати участь у якій-небудь грі. Я бачила, як він годинами стояв оддалік і дивився смутним і добрим поглядом на дітей, що грали в крокет (Л. Укр., III, 1952, 578); Малий зріст був найуразливішим місцем у Ігоря насамперед тому, що через це його неохоче приймали грати в футбол (Багмут, Щасл. день.., 1951, 5); Взяла [царська дочка] карти й почала грати (Калин, Закарп. казки, 1955, 158).

@ Грати в мовчанку - мовчати, ухилятися від розмов. [Ярина:] Я гобі здумала: як ото наші хлопці грають в мовчанку (Л. Укр., III, 1952, 717); Грати весілля див. весілля.

4. неперех., перен. Перебувати весь час у русі (про комах, птахів, риб). В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима (Коцюб., І, 1955, 27), Раптом плеснуло щось серед нічної тиші, певно, безсонна щука грає у воді, відчуваючи недалекий світанок (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 42); // Швидко рухатися в різних напрямках, бурхати (про сили природи). Грає хвиля по Дунаю В берегах широких (Граб., II, 1959, 174); В темний вечір сиджу я в хатині, Буря грає на Чорному морі... (Л. Укр., 1, 1951, 67); Грає море, Грає синє море (Мал., Серце... 1959, 116); // Діяти енергійно, посилено. «Катюші» безперервно грали ліворуч і праворуч, десятки батарей били одночасно (Гончар, 1, 1954, 379).

@ Вітер у голові [грає] див. вітер; Грати конем (кіньми, на коні, на конях) - гарцювати на коні. За річкою, за Дунаєм Козаченько конем грає (Укр.. лір. пісні, 1958, 360); Найстарший та й розбійничок На воронім коні грає (Коцюб., 1, 1955, 184); Хоч конем грай - про наявність великої площі, великого простору. Дивитись зовні - хата незатишна, зате всередині велика, хоч конем грай (Чорн., Потік.., 1956, 55).

5. неперех., чим. Поводитися з яким-небудь предметом як з іграшкою; забавлятися. На палицю він уже не спирався, а грав нею, як оголеною шаблею (Панч, В дорозі, 1959, 113); // у що, перен. Займатися чимось несерйозно; прикидатися зайнятим чим-небудь.

6.неперех., перен. Іскритися, пінитися, шумувати (про вино, шипучі напої і т. ін.). Нехай буде наверху піна, але під нею мусить в келиху грати чисте вино (Коцюб., II, 1955, 304).

@ Кров грає див. кров.

7.неперех., на чому, у чому, чим і без додатка, перен. Блищати, відбиваючись у чому-небудь, від чогось (про промені сонця, світла і т. ін.). Промінь місячний гра на видочку... (Л. Укр., І, 1951, 341); Сонце грало на квадратиках перламутру (Рибак, Опов., 1949, 32); Сонце грає у хвилях, прокладає золоту доріжку (Збан., Сеспель, 1961, 59); // Мерехтіти, миготіти (про світло, яке то посилюється, то послаблюється). По другий бік Росі грала зірка рожевим промінням (Н.-Лев., І, 1956, 66); // Яскраво блищати, виражаючи радість, захоплення і т. ін. (про очі). Очі у Параски, як зорі, грали, лице пашіло радістю (Мирний, IV, 1955, 58); Очі Насті збуджено блищать, грають Савці назустріч (Гончар, Таврія.., 1957, 28); // Яскраво виділятися, вирізнятися на чому-небудь. У неї завжди грав рум'янець на милому, чистому обличчі (Минко, Моя Минківка, 1962, 91); // Переливатися різними кольорами. Невеличкі сережки грали дорогими камінцями (Мирний, III, 1954, 192); Горить і грає на жупані коштовна зброя козака... (Сос., І, 1957, 355); // Перебувати в русі, з'являтися й зникати. Вона граціозно схиляє своє кругленьке, свіже личко, .. усміх грає на рожевих вустах (Л. Укр., III, 1952, 499); Коні напинають блискучі шиї, м'язи так і грають на їх грудях (Цюпа, На крилах.., 1961, 21).

@ Бісики в очах грають див. бісик; Грати очима - багатозначно поглядати: кокетувати. - Хай дивиться - не поживиться! - каже Марина, граючи веселими очима (Мирний, IV, 1955, 231); Віталикові, здається, не до сміху, бо Тоня все ще літає у вальсі.., грає очима до партнера, пускає бісики (Гончар, Тронка, 1963, 159).

8. неперех. Виступати на сцені з спектаклями. Учора трупа Саксаганського покінчила грати у нас і поїхала в Харків (Мирний, V, 1955, 419); // перех. Виконувати яку-небудь роль. Галя, що мала грати куму, вийшла на авансцену (Вас., І, 1959, 119); Сам Марко Лукич [Кропивницький] грав роль Івана Карася невимушено, ніби жартуючи (Минуле укр. театру, 1953, 54).

@ Грати дурня (дурника) - видавати себе за дурня, прикидатися дурним. Варава скривився, .. ще не знаючи, що йому робити з отцем Миколаєм: чи грати перед ним дурника, чи наодинці так пригрозити (Стельмах, Хліб.., 1959, 345); Грати комедію - удавати з себе кого-небудь, прикидатися, обманювати. Нема чого самому перед собою грати комедію (Л. Укр., III, 1952, 680); - Досить нам грати комедію, перейдемо до діла (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 88); Грати на руку - допомагати кому-небудь, сприяти чому-небудь; Грати роль: а) мати певне значення. Писанка грала колись свою роль і при сватанні (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 56); В тих диспутах Олесь за дорученням окружкому грав неабияку роль (Донч., VI, 1957, 610); б) видавати себе за кого-небудь. - Того вечора я грала зовсім іншу роль (Л. Укр., III, 1952, 707).