ХОЛОСТИЙ, а, е. 1. Який не перебуває в шлюбі (про чоловіка, хлопця); неодружений, нежонатий. Та усе козаченьки молодії. Вони нежонаті, холостії (Чуб., V, 1874, 851); - Холостий-нежонатий, тому й грошики маю,- ударив він себе по кишені (Мур., Бук. повість, 1959, 217); Я у лузі коло стогу Ждала хлопця холостого (Дор., Літа.., 1957, 42).

2. Не здатний поражати ціль (про патрон, заряд, стрільбу). - Дай йому гвинтівку в руки, то ще наробить якогось лиха. При останніх вправах холостими патронами мало.. не вибив ока сусідові (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 336); *У порівн. - А-а! Так то Скшетуський ласкаво запрошував нас до Слуцька Упізнаю польського шляхтича по поцілунку: дзвінкий поцілунок, як холостий постріл з гаківниці (Ле, Наливайко, 1957, 261); // у знач. їм. холостий, того, ч. Патрон без кулі, снаряда, дробу. Відкрив [Юра] ріг з порохом, щоб зарядити гвинтівку, і раптом його осяяла щаслива думка. Стріляти холостими! (Багмут, Щасл. день.., 1959, 163).

3. техн. Який не приводить у рух інші механізми, машини і т. ін., діє без навантаження, не виконує корисної роботи. Сьогодні на будівництві Дніпрогесу-2 поставлено на холості оберти перший агрегат станції (Роб. газ., 22.XI 1974, 1); // Здійснюваний транспортом без вантажу. Земельна площа рільничої бригади колгоспу має бути по змозі зведена в один масив, щоб зменшити кількість холостих переїздів (Колг. енц., І, 1956, 424).

На холостому ходу; На холостих ходах; Холостим ходом див. хід; Холостий хід див. хід.

4. с.-г. Не запліднений або без приплоду (про самиць тварин). На фермі запроваджено спеціалізацію - одні свинарки доглядають холостих, другі - поросних маток, треті - поросят (Рад. Укр., 6.VІ 1961, 2); Період, в якому матка буває холостою, звичайно триває недовго (Свинарство, 1956, 265).

5. Те саме, що кастрований. Холостий бик.