Тлумачний словник української мови
ФАСЕТКА, и, ж., спец. 1. Зрізана навскіс бічна грань чого-небудь. Фасетка дзеркала.
2. Відшліфована грань коштовного каменя.
3. Частинка складного ока багатьох членистоногих. Очі комах мають складну будову: поверхня їх складається з великої кількості багатогранних або округлих вічок, так званих фасеток, що становлять зовнішню частину окремих комірок, з яких складається око (Захист рослин.., 1952, 12).