Тлумачний словник української мови
ДІДІВЩИНА, и, ж. 1. Спадщина від діда (у 1, 4 знач.). - Воно наше було за дідів, за прадідів! - Еге! За дідів було так, а за внуків буде інак! От іще нас перше попотягають по судах добре за ту дідівщину! (Л. Укр., III, 1952, 477).
2. Давні, дідівські часи. Свідок слави, дідівщини З вітром розмовляє (Шевч., І, 1951, 60).