ДЕФІС, а, ч. Коротка риска, яка сполучає слова або їх основи в одне ціле чи прикладку з підпорядковуючим словом. Особливо детально, з численними ілюстраціями розроблено в новому українському правописі написання слів і словосполучень разом, через дефіс і окремо (Мовозн., IV-V, 1947, 240); // Знак переносу частини слова з одного рядка в другий.