Тлумачний словник української мови
ЯНИЧАРКА, и, ж. Вид старовинної вогнепальної зброї. Для сильной [сильної] армії своєї Рушниць, мушкетів, оружин Наклали [бояри] повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин.. і яничарок (Котл., І, 1952, 188); Гостра шабля - твоя жінка; Яничарка - твоя тітка (Стор., І, 1957, 103).