Тлумачний словник української мови
ЯНДОЛА, и, ж., заст., діал. 1. Велика миска з двома вушками на краях. Незабаром молодиці почали насипати в здорові миски та яндоли страву й ставили на дошках (Н.-Лев., III, 1956, 8).
2. Покриття для вулика.
3. Заглибина на поверхні чого-небудь. Там на горі яндола і терен росте у їй [ній] (Сл. Гр.).