Тлумачний словник української мови
ЩЕДРІВКА, и, ж. Старовинна українська обрядова новорічна пісня, що виконується 31 грудня та 1 січня. [Т а н я:] Оце наслухалась щедрівок, то й здається мені, немов у селі стало диво: цвітуть сади золоті - і лист на дереві шовковий, кора золотая (Вас., III, 1960, 125); Від хати до хати летять новорічні щедрівки, котяться над засніженим селом співучими лунами (Цюпа, Грози.., 1961, 5).