Тлумачний словник української мови
ШІПКА, и, ж., діал. Зменш. до шопа. Рано собі встань, відмети сніг від порога, набери з шіпки ковіньок, насип під піч, та й зараз на хаті веселіше (Стеф., І, 1949, 118); В куті коло його комірки була шіпка, прибудована до стіни тої самої комірки (Фр., VII, 1951, 347).