ЧИННИК, а, ч. Умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис; фактор. - Допускати вагу несвідомого, елементарного в історії,- се ще не значить допускати в ній виключно самі матеріальні чинники (Фр., IV, 1950, 314); Розвиток національної культури в країні соціалізму не є і не може бути чинником відгороджування нації від нації, народу від народу (Рильський, IX, 1962, 124); Верхній шар ґрунту на відкритій місцевості зазнає впливу таких активних чинників, як вітри, що зносять чорноземний пил з розораних полів (чорні бурі), дощові і снігові води (Наука.., 8, 1958, 2).