ЧАСТОКІЛ, колу, ч. Огорожа, паркан з кілків, жердин, паль і т. ін., вбитих у землю густо одне біля одного. Вербовий частокіл до самого берега прийнявся й пустив од себе широке гілля; вербові кілки, густо повтикані в землю, стали високими вербами (Н.-Лев., II, 1956, 168); Важким сном сплять арештанти... Тільки, двоє вартових міряють кроками стежечку вздовж дерев'яного частоколу (Мушк., Серце.., 1962, 314); По зовнішній і внутрішній стороні валу йшов паркан - дерев'яний частокіл, вкритий гонтовим дашком (Нар. тв. та етн., 4, 1963, 91); Він ступив до Данька, і той, обтираючи спиною і задом високий іржавий частокіл, посунувся до воріт (Стельмах, II, 1962, 13); *Образно. - Куди ж вас тепер? - не спускаючи з Леоніда очей, випитувала Вутанька, нетерпляча, розпашіла, готова кинутись до нього щомиті крізь частокіл озброєної варти (Гончар, Таврія, 1952, 428); *У порівн. Серед вулиці - танці. Круг них парубки й чоловіки, як частокіл (Коцюб., I, 1955, 241); Густим частоколом встають вони [ліси] над обрієм і нескінченним ланцюгом зелених масивів тягнуться десь далеко на північ і на захід (Коз., Вибр., 1947, 36).