Тлумачний словник української мови
ЧАПЛІЯ, ї, ж. Кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду - залізний гачок з дерев'яним держалном. За нею челядь покотила, Схвативши хто що запопав: Кухарка чаплію вхопила, Лакей тарілками шпурляв (Котл., І, 1952, 182); - Так он яка у них релігія і які молитви? - усміхнулась Орися і, взявши чаплію, посадила в піч сковороду з рибою (Тют., Вир, 1964, 513).