Тлумачний словник української мови
ЦІПОВ'ЯЗ, а, ч., заст. 1. Той, хто робить ціпи.
2. перен. Селянин. - Цей, Романко, в мене хитрий, хоч кого обдурить!.. І грамоту добре знає, письменний.. Ну, а молодший, Семен - той отак: за плугом ходити, сіно косити, ціпом махати... Сказано - ціпов'яз!.. (Коцюб., І, 1955, 103).