ЦВІТОК, тка, ч., розм. Те саме, що квітка. Ось і зачервоніло на тій дорозі, де йому треба йти, і розіслалось мов сукно..; далі неначе срібні цвітки по ньому хто посипав (Кв.-Осн., II, 1956, 41); Будуть завтра їхати танкісти, і тоді безвусий воєнком Заквітчає башту урочисто Голубим, невиданим цвітком (Мал., Звенигора, 1959, 67).