ЦАЛЬ, я, ч., діал., заст. Дюйм. У дверцях [тюрми] малі віконця на кілька квадратових цалів завбільшки (Фр., IV, 1950, 485); Ксеня крокує поруч з Василиною, сапа в сапу, намагаючись на цаль не відстати від захланної до праці ланкової (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 61).