Тлумачний словник української мови
ХОВАНКИ, нок, мн. (одн. хованка, и, ж.). Те саме, що схованки. - А не забули, як ми млини над річкою будували, а як на горі між камінням бігали, в хованки бавились, як терпкі грушечки збирали під дикою грушею (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 35); Надворі місяць наче в хованки грався між хмар (Головко, 1, 1957, 90).