Тлумачний словник української мови
ХАТА, и, ж. 1. Сільський одноповерховий житловий будинок. Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки хата (Укр.. присл.., 1963, 261); Жваво, з юнацькою енергією заходився Семен ставити хату (Коцюб., I, 1955, 125); Кругом садочки, біленькі хати, І соловейка в гаю чувати (Л. Укр., І, 1951, 29); - Вибачайте, кумонько,- мовить [Журавель], випорожнивши горнятко,- чим хата богата [багата], тим і рада (Фр., IV, 1950, 57); Мої мости калинові, хати на помості, Прийшов, прийшов Василечок ба й до мене в гості (Коломийки, 1969, 139); - Пам'ятаєш приказку? Яка хата, такий тин, який батько, такий син... (Кучер, Голод, 1961, 329); - В кожній хаті лампочки Ілліча горять. А у Марії там така хата, як дзвін. Колгосп збудував (Цюпа, Назустріч.., 1958, 435); *У порівн. Сам, каже [Демко], губернатор їде у колясці, що скрізь у вікнах, мов хата яка! (Кв.-Осн., II, 1956, 481); // Домівка, господа. Віщує серце, що в палатах Ти розкошуєш, і не жаль Тобі покинутої хати... (Шевч., II, 1963, 11); Кожний [бурлака] згадував за свою хату, за свою жінку, своїх дітей (Н.-Лев., II, 1956, 208); // Тимчасове пристановище для кого-небудь. Смеркло.- Збирайтеся, бабо,- каже мама,- та йдіть шукати хати на ніч, а то пізно буде (Коцюб., І, 1955, 456); Не стало видно ні хутора, ні полтавського стовпового шляху, тільки невиразно бовваніла табірна хата, в якій збиралися ночувати орачі (Тют., Вир, 1964, 14); Тоня й Віталій.. пливуть оглянути Сухомлинів причал та рибальську хату-пустку, де восени рибалки ночують, ховаються від негоди, а зараз на їхніх нарах пилюки на палець (Гончар, Тронка, 1963, 232).
&9671; Аж хата трясеться див. трястися; Вертатися (вернутися, повертатися, повернутися і т. ін.) до хати - повертатися до рідного краю, додому. Знаю я: він [мандрівник] вернеться до хати, Він побачить приязні вогні... (Рильський, Голос. осінь, 1959, 5); Моя хата скраю [, я нічого не знаю] - мене це не стосується, це не моя справа. - Я не чинитиму перешкод твоєму бажанню, але і не допомагатиму.. Моя хата скраю, я нічого не знаю (Бурл., Напередодні, 1956, 111); - То як же буде з Наталкою? З мене ж пан спитається.. - Буде так, як і було,- відповіла Лимариха.- Ну, як знаєте. Моя хата скраю (Добр., Очак. розмир, 1965, 26); Не держатися хати - часто не бувати вдома. Марина не знала, як догодити, як власкавити чоловіка, що завжди дома нудьгує, марудиться, не найде собі місця, не держиться хати (Горд., Дівчина.., 1954, 102); Не при хаті згадувати (згадуючи) див. згадувати; Тинятися по чужих хатах див. тинятися.
2. Внутрішнє житлове приміщення такого буднику. Вийшли з хати батько й мати В садок погуляти (Шевч., II, 1953, 363); Ми з Чайчихою, упоравшись у хаті, пішли до Насті (Вовчок, І, 1955, 263); В хаті стояла задуха, пахло сухими васильками, якісь тіні ходили по стінах у присмерку (Коцюб., І, 1955, 229); Іван ходив по хаті хмурий, як осіння темна ніч (Мирний, І, 1949, 217); Як сіпне [адвокат] дверми д'собі! Трохи-трохи що не запоров я носом у поміст. Нема що кому казати, бо в чужій хаті й тріска б'є (Март., Тв., 1954, 205); - От тобі на! - сказала Онися, заглядаючи в вікно,- за вовка промовка, а вовк у хату (Н.-Лев., III, 1956, 14); *Образно. Як понесуть товариша В новую світлицю, Загомонять самопали, Гукнуть гаківниці. Як положать отамана В новій хаті спати, Заголосить, як та мати, Голосна гармата (Шевч., II, 1963, 205); // Кімната. - Іди до секретаря! - сказав [сторож] і повів Чіпку аж через три хати, де сиділо багато судовиків (Мирний, І, 1949, 253); Ми пішли в її хату,- властиве, панночка займала три хати; в першій хаті на столику, на видному місці, стояв той портрет, що вона хтіла мені показати (Л. Укр., III, 1952, 600).
Велика хата - простора, світла кімната для прийому гостей; світлиця. Ночував він у Оксена. Олена перевела дітей в хатину, а велику хату віддала гостеві (Тют., Вир, 1964, 102); Мала хата - хатина (у 2 знач.). - А де ж Ганна, Катерино? Я пак і байдуже! Чи не вмерла? - Ні, не вмерла, А дуже нездужа. Ходім лишень в малу хату, Поки випрягає Воли батько: вона тебе, Марку, дожидає (Шевч., І, 1963, 321).
&9671; Виносити (винести) сміття з хати див. виносити; Добривечір [вам] у хату - усталена форма вітання, яку вживають, заходячи до хати ввечері. Тут саме ввійшли [братчики] в хату.. - Добривечір у хату,- привітали всі москалиху, що стояла посеред хати з ключами в руках (Мирний, І, 1949, 330); [Горпина:] Добривечір вам у вашу хату! (Н.-Лев., IX, 1967, 223); Здоров (здорова, здорові) [був, була, були, будь, будьте і т. ін.] у хату див. здоровий; Здрастуйте вам у хату див. здрастувати; На всю (на цілу) хату, у знач. присл.: а) дуже голосно; гучно. Бабина онука Христя,- дівка сімнадцяти літ, низенька, некрасива, чогось важко зітхала на всю хату (Мирний, І, 1949, 292); - Геть, проклята, геть! - заревів на всю хату Прокіп і, вчепившись Орисі в коси, смикнув її до себе, щоб викинути з хати, як щеня (Тют., Вир, 1964, 97); Петрик розплакався на всю хату (Стельмах, II, 1962, 398); Максим кричав на цілу хату. О! Він знайде спосіб на упертість зятя! (Коцюб., І, 1955, 34); б) дуже сильно. [Євфросина:] Ніде дітись: треба показати (Йде в кімнату й виносить сережки й браслет). [Всі:] Ой, гарні ж! Аж блищать, аж горять! Так і сяють на всю хату (Н.-Лев., IX, 1967, 232); Лампочка без скла чаділа на всю хату (Коцюб., І, 1955, 65); Наговорити повну хату див. наговорювати; Нагомоніти повну хату див. нагомоніти; Не виходити з хати - не бувати серед людей, сидіти вдома. Давненько ми вже Марусю не бачили, то за горем своїм, то за сваркою тією межи старими, та й Маруся наче ховалася: з хати, сливе, не виходила (Вовчок, І, 1955, 209); Десь, певно, вітер пройняв мене, і я схопив бронхіт, два дні не виходжу вже з хати (Коцюб., III, 1956, 431); Не [могти] перейти хати див. переходити; Носити (понести) сміття під хату див. сміття; Повна хата кого, чого - велика кількість, дужо багато кого-, чого-небудь. - Що ж ви нічого не робите слабій? - Замфір махнув рукою.- Де там нічого... Ворожок та шептух була повна хата... (Коцюб., І, 1955, 229); - А за що ж ви п'єте? - А тобі яке діло?.. Он бач. Добра була повна хата, а тепер одна пустка зосталася!.. (Мирний, І, 1949, 290); - Гостей було - повна хата! (Тют., Вир, 1964, 159); Просимо до хати! - уживається як ласкаве запрошення завітати в дім. - Оце я до вас у гості... Буде де переночувати? - питає становий. - Коли ваша ласка, просимо до хати! - запрохує Чіпка (Мирний, II, 1954, 265); Сидіти в хаті - бути, лишатися вдома. Що то ти робиш, синочку, тепер, коли й Лізи нема, коли з дому трудніше вирватися? Певно, сидиш в хаті та читаєш (Коцюб., III, 1956, 189); У хаті - вдома. Не знать, звідки і ким пронеслося, що в Павла у хаті недобре... (Вовчок, І, 1955, 170); У хату наплювати див. наплювати; Хоч з (із) хати тікай див. тікати; Хоч утікай з хати див. утікати1.
3. Родина, люди, які живуть, перебувають в одному такому приміщенні. [Диякон:] Усі ми здавна знаємо Прісціллу і можемо їй вірити на слово. [Парвус:] Але ж не жінка хаті голова, а чоловік, не їй його судити, не їй за його й ручити... (Л. Укр., II, 1951, 410); Бідолахи днями й ночами всею хатою сидять і роблять ложки.. по 10 крейцарів від копи (Фр., II, 1950, 131); Хата мовчала. Клим у задумі слухав синову річ (Горд., II, 1959, 206).
&9671; Відбиватися (відбитися) від хати - те саме, що Відбиватися (відбитися) від дому (див. відбиватися).
4. розм. Квартира (у 1 знач.). Хата наша - 2 кімнатки - нічого собі. На другому поверсі (Коцюб., III, 1956, 145).
5. Уживається у складі назв деяких сільських установ.
Хата-лабораторія - лабораторія колгоспної дослідної станції. Показали ми їм [румунським делегатам] багато чого: і клуб, і хату-лабораторію, і зерносушарню, і в дитячий садок повели (Мур., Бук. повість, 1959, 300); Хата-читальня - заклад на селі в перші роки Радянської влади, призначений для проведення політико-виховних та культосвітніх заходів; приміщення, в якому проводилися ці заходи. Давид сидів кінець стола, рився в книжках і виписував якісь цифри, помітки на клаптику паперу (мав же сьогодні в хаті-читальні робити доповідь про міжнародне становище, то й вибирав цифри і складав конспект) (Головко, II, 1957, 121); Кіно показували в хаті-читальні тільки зимою, а літом крутили прямо надворі, в садку (Тют., Вир, 1964, 40).