ФУЗІЯ1, ФУЗЕЯ, ї, ж., заст. Старовинна гладкоствольна рушниця з кременем. Для сильной [сильної] армії своєї Рушниць, мушкетів, оружжин Наклали повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин, Булдимок, флинт і яничарок (Котл., І, 1952, 188); На Січі навіть у пана кошового не було такого набору зброї, яка прикрашала тут стіну над канапою на перському килимі. Посередині висіла фузія, а по обидва боки мушкети, польські карабелі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 84).


ФУЗІЯ2, ї, ж., лінгв. Злиття морфем, що супроводжується зміною їхнього фонемного складу.