Тлумачний словник української мови
ФУЖЕР, а, ч. Великий келих на високій ніжці, що використовується звичайно для шипучих вин і прохолодних напоїв. У склянку або фужер кладуть кульку вершкового морозива і заливають холодною кавою (Технол. пригот. їжі, 1957, 223); При звичайному святковому сервіруванні для напоїв ставлять спереду тарілки (справа наліво) - горілчану чарку, чарку для вина і фужер (Укр. страви, 1957, 399).