ТУНІКА1, и, ж. Одяг стародавніх римлян, вид сорочки з короткими рукавами або без рукавів. Одчиняються двері, і сторожа вводить скованого Руфіна, в самій туніці, без тоги (Л. Укр., II, 1951, 434); // Про верхній одяг вільного крою. Отроки і Свічкогас приносять Ярославові кольчугу, шолом, щит. Він знімає корзно, верхню туніку і починає одягатись з допомогою отроків і Свічкогаса, який між іншим бинтує князю праву ногу (Коч., П'єси, 1951, 99).


ТУНІКА2, и, ж. 1. зоол. Складка шкіри у деяких безхребетних тварин, яка оперізує тіло.

2. бот. Зовнішній шар конусоподібної верхівки рослини, який складається з утворювальної тканини.